Розвиваючі ігри для дітей

Гри для самих маленьких

Коли в родині народжується маля Коли в родині народжується маля, особливо перший, у молодих батьків відразу виникає багато проблем. Вони не знають, як до нього підійти, що з ним робити, як його заспокоїти. Як часто годувати, купати й гуляти з ним.
Шок перших місяців проходить, налагоджується режим дня, мама й тато прекрасно управляються з малям, краще всіх знають, що й коли надягти на ребенка, коли, чим і як годувати дитини, як вилікувати раптову застуду й так далі...
Питання розвитку, як правило, не коштують доти, поки раптом не згадають, що ребенку через рік-іншої в школу й до цьому треба серйозно готуватися.
Багато батьків міркують так: «Яка різниця, у якому віці ребенок вивчився ходити (читати, уважати, малювати, дізнаватися фігури, складати картинки з кубиків і інше, інше, інше). Ребенок ситий, здоровий, щодня гуляє на свіжому повітрі, у нього купа ляльок (машинок) і інших іграшок - що ще треба для щасливого дитинства? Потім ще намучиться з навчанням. Нехай росте безтурботно, поки є час...»
Але самі сумне, що саме такі діти, яким намагалися створити «щасливе дитинство», потім мучаються в школі: витрачають багато сил на засвоєння матеріалу, але при цьому не можуть похвастати блискучими результатами.
Буває й інша ситуація. Мама, ще у вагітність, начитавшись різного роду книг, намагається із самого народження навчати ребенка всьому на світі. Показувати йому картки з словами, картинками, говорити з ним на двох-трьох мовах. Нескінченно «крутить» його в динамічній гімнастиці, учить плавати по п'яти разів у день. І в грудної дитини не залишається часу, щоб просто полежати й подивитися на мир. Коли маля досягає трьох (а іноді й двох-двох з половиною!) років, ненька починає регулярно саджати його за парту, змушує писати палички в зошит, читати необхідне, як їй здається, кількість сторінок, відповідати на масу питань. До п'яти років у будинок запрошуються репетитори по музиці, мовам, живопису й іншим наукам і мистецтвам. Ребенок тихо починає ненавидіти навчання, замикається в собі або, навпаки, розгальмовується до невпізнанності... Як правило, така «навчання» закінчується на прийомі в невропатолога.
Де ж золота середина? Як розвивати рідне чадо й не нашкодити йому?
Гра! От що врятує й маму, і ребенка! Адже ребенок дошкільного (та й молодшого шкільного) віку найбільше на світі любить грати й готовий це робити добу безперервно. Саме в грі ребенок учиться спілкуватися з миром, починає краще розуміти його, він як би робить розвідку у великий мир. У грі проявляються й розвиваються різні сторони особистості маляти, складається характер.
Граючи з ребенком, можна допомогти йому многому навчитися, багато про що довідатися. І ребенок навіть не буде підозрювати, що йде заняття.
Але саме гра, щира, непідроблена. А не загравання з ребенком за допомогою уплітання в навчальний процес байок про розумних зайчиків або, навпаки, нетямущих ведмежати...
Щоб грати з ребенком, не потрібно яких-небудь особливих даних або спеціального утворення. Треба просто жити з дітьми в тім світі, що їм цікавий. Діти люблять грати в дорослих, а дорослі повинні навчитися бути небагато дітьми, якщо хочуть стати їх друзями.
Головна

[слід.]